ми не вічні…
___________свічки
_________________на свічадах лишають снотіні,
__________________________________________а тіло,
ніби схованка душ,
________________потерпає від рвіння-горіння
_________________________________________та мерзне таки…
біля царських воріт
_________________на похилені голови
__________________________________креслиться світло
і потоком метеликів
__________________плине,
________________________щоб стерти мирські
__________________________________________заблукавші думки
про своє та чуже,
________________про таємне та грішне,
___________________________________про справжнє і щире,
про забуте минуле
_________________й теперішнє в мріях
___________________________________на відстані
______________________________________________клаптиків снив,
бо помазані ми
_____________всі однаково ним
____________________________ - тим самісіньким миром
і рожденні на ять
_______________розпізнать
_________________________і повірити в Нього -
__________________________________________найбільшого з див…
