ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 848
Творів: 12978
Рецензій: 20372

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Дорога пороху

© Таня, 20-04-2008
Що є на світі цім людина? –
Одна мізерна порошина,
Що на дорозі загубилась
Із тисячами інших злилась
У хвилі пороху.
В глибинах мороку
Стоїть вона, така як всі -
Дрібна піщинка в поросі.
Майбутнє їй вже написали,
Поради в неї не спитали,
Бо як родився – треба вчитись,
До 25 вже одружитись,
Щоденно важко працювати,
Щоби дітей прогодувати.
Потім їх вивчити, женити
І можна йти перепочити
На пенсію...
Робить диверсію
В минулих діях
І сльози лапати на віях,
Бо що зробив ти у житті
Що буде в вічній пам’яті?
А час то йде... Він лиш мигне
І все й ньому промине.
Та хто його дарма не гає
Той долю свою сам складає.
Сміється, падає, ридає,
Та врешті-решт перемагає.
А є і інші... все доводять,
Що сили їх завжди підводять
І справедливості немає,
Ніхто їм не допомагає.
Повторюють свої помилки,
Й спускаються на дно бутилки;
Ще модно в XXI- м віці
Шукати інший вимір в шприці...
Марніють, просять, проклинають
А працювати не бажають.
І чи родилися в пилюці,
Чи в золоті купають руці
Прямують вперто всі на дно,
Бо інше, бачте, не дано.
Дорога ж всім одна дається
І кожен б’ється як прийдеться,
Та доля не до всіх всміхнеться.
Ті душі, що до мрії рвуться, -
У ямі довго не топчуться.
Виборюють своє життя,
Із пороху, із небуття
Ідуть до світла, хочуть жити
І не підстилкою служити,
А твердо над всіма ходити.
Дорожнім рухом керувати,
Кому потрібно – помагати
Для того, щоб на чорній смузі
Тобі допомагали друзі.
І добре треба пам’ятати
Дороги не перекривати –
Ніколи на чужому горі
Не виживеш в піщанім морі.
Потрібно жити, надихати,
Нові вершини покоряти.
Як змучився – то полетіти,
Бо варто тільки захотіти.

18.04.2008

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0258338451385 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif