

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	679
Творів:	10254
Рецензій:	15607

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Утопія

Про квіти

© Олесь, 13-04-2008
Збиралась віночок сплести… Не сплела – Шкода їх зривати в період розмаю. Вони – то ж Природи частинка мала, Беззахисна, ніжна... Я добре це знаю. Зберу їх на фото собі цифрове - Навіщо ж їм різати шиї та ніжки? А хто таке робить, витоптує, рве – Той кат абсолютний чи менший на трішки. Вбачаю скорботність в букетах, вінках, Коли їх приносимо, мов канібали, Вручити, бо гине духмяність п’янка, Яку зберігати б ми трепетно мали. Я з променів сонця віночок плету, З летючого золота жовтої ниті. Люблю я прикрасу оцю золоту, Напрочуд красиву в своїм розмаїтті. Любов’ю до ближніх наповнено все В канун Великодня та теплого літа. Моя голова не віночок несе - То німбом сріблястим вона оповита.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Жан, 14-04-2008

купіть собі фоторужжо
На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Корба, 13-04-2008

Згенеровано за 0.00942897796631 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Про квіти

[ Без назви ]

купіть собі фоторужжо