Перевернувся світ...
Перевернувся дім,
в якому я жила...
Тепер цей дім - як лілея,
що росте корінням з води,
що росте з води
мичкуватими
супутниковими
антенами
на даху,
бо ж хмари на небі -
вода
(а може,
хмари -
то душі морів,
померлих
мільйони років тому?)...
Цей дім - як водяна лілея,
присипана зверху землею:
пелюстки стін
занурені в ґрунт,
і замість крапель води
на пелюстках -
скляні вікна в цементних стінах,
і замість паличок-тичинок -
залізні палки ґрат на вікнах
першого поверху,
і замість прожилок -
ліфти,
і замість мене -
інша людина
живе у домі,
що перевернувся,
коли я
загубила ключі.
