Смак шоколаду на губах моїх
Для тебе не буде дарунком,
Смак злості у очах твоїх
Для мене точно не є поцілунком.
Ми у кафе сиділи удвох говорили й чекали...
Ти сказав сам, хоч вирішив за двох
„Все. Ми відкохали”
Я не плакала. Я не кричала.
Лиш рукою помахала вслід.
Але чому? Чому не спинила?
Чому не знайшла я привід?
P.S.
Вже роки нам дивляться у плечі,
Ти забув, та пам’ятаю я.
Смак шоколаду на губах недоречний
Як досі та злість у твоїх очах.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design