Приходить ніч, зорившись з висоти,
Проснулись книжки і нашіптують казки,
М’яка подушка шарудить біленьким пухом
І видно подиху молекули на вухо.
Я поринаю в володіння темноти...
Я, мов п’янкий, пухкий еклер,
Із поцілунком вишеньки. Тепер
Нашіптуючи колискову для кота
В моїй уяві виринає висота
Я поринаю в володіння сну...
І тут в мою країн входиш Ти
Малюєш фарбою яскравість і зірки,
Моє морозиво наповнюєш солодким джемом
Й даруєш цілий світ лише для мене
Я загортаюся тобою і лечу....
11.11.07. м Київ
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design