Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46323
Рецензій: 90458

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

ЖИТТЯ___DAS__IST_ТЕАТР... so…Why are you playing like fucking bitch?!

© Ірина Слободян (Заверуха), 04-04-2008
Сцена німа, їй нема вже про що говорити
Гермафродити цілуються з власною тінню
Сторож пенсійного віку чергує позмінно
Біля кімнати із надписом „Йоріка вбито”

Брайтону Біч показала давно вже на двері
Він не повірив, і досі ще марить зірками
Сцена німа, то актори, соромлячись камер
Імпровізують в буденній закадровій сфері

Поміж рядами блукає під мухою привид
З вуст його – оперні арії триповерхові
Хтось йому оплесків кине – недоїдки псові
Усмішка злої сатири його перекривить

Майже нечутно опуститься темна завіса
Сцена німа, декораціям вицвіли очі
Привиду сниться єдине страхіття щоночі
Як в задзеркаллі його ув’язнила Аліса...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сергій Ляшенко, 05-04-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.96899795532227 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …