Моя надія не вгаває
Що загавкає ще
Натхнення літературне моє
Може поїду до якогось
Дуже цікавого а то й
Екзотичного краю
Де музу якусь духм’яну запізнаю
А то й пегаса віршистогривого
Обротькою майстерності своєї загнуздаю
Але зараз не про це думати
До крамниці пора адже гнатись
Молоко ж тут щоб купувати
В тарілку з пластівцями
Кукурудзяними наливати
Та дітей своїх рідних годувати
Та у школу по науку відправляти
От пробую братися до цього діла
А тут на вулиці автомашина
Мене вбила – душу від тіла
На час час деякий відокремила
А то й на постійно відділила
Отже й рим в творчісті моїй з’явився
Коли лицем до асфальту я приложився
Бо в житті то так буває
Що натхнення
Чорт сам знає де воно блукає
