То не вицвіли очі – лишень димова завіса,
Що ховає помітні вже спалахи від вогню
І складається враження, ніби втекла із лісу
Чи побачила фото прабабці у стилі ню
Зустрічаючись поглядом хочу втекти додому,
А як тільки підеш – то хоч вовком на місяць вий
І хоча ми з тобою достатньо давно знайомі
Ти для мене, як день – після ночі завжди новий
