Kierkegaard says the moment we are forbidden to do something, we will do it. It is inevitable.
"Monkey think, monkey do." chuck palahniuk
цей значок із наголовку... ця мавпочка, яку в нас кличуть чи то песиком, чи жабкою.
це про наш конкурс.
відомий вислів, перефразований palahniuk'ом, тут набуває обох значень? чи ми не мавпочки, що наслідують побачені, почуті, отримані із різних джерел впливи? я дістався до конкурсу на самій його середині. коли вже почали коронувати нинішнього переможця, а він все ще правив свій текст(: жодного з творів, викладених на той момент, ще не читав - навмисно, аби уникнути мимовільних "перехресних впливів"(monkey see..), не уникнув хіба перегляду перекладу Т Ш-З - це було цікаво. я наперед знав, що нічого подібного не робитиму. тому спокійно продовжив думати.
monkey think, monkey think..
ви знаєте, різні коельї часом видаються мені мало не пророками. не те, щоб я був фаталістом, та конкурс зараз виглядає для мене неминучим. у тім варіянті, в якому пройшов. це ж конкурс!
я саме перечитав Павличка і Пилипенка, взявся за роботу з иншими творами англійською і російською - і тут - на тобі! на ГАКу така штука! ви розумієте, отакі дурниці - а разом - гора.
і панєслась!
monkey do..
за цей невеликий період часу я встиг прочитати всі наявні відомі друковані переклади ВШ українською, перемолоти в голові купу инших адаптацій та інтерпритацій, заочно полемізувати із Кулішем, Стріхою, Баркою та очно із майже всіма товаришами у змаганні, перегорнути полиці часто перечитуваної і зовсім не баченої публіцистики, зануритись у кілька особистих листувань мертвих людей, які оприлюднили цікаві до такого нащадки, відновити море знань з англійської, вивчити в процесі десятків зо п'ять нових слів, перегорнув більше десяти словників, дібрав неймовірну кількість синонмів та евфемізмів, я став схожим на тезауруса(:, запам'ятав (мимоволі, вони не йдуть з голови і зараз) кілька сонетів англійською та купку різних українських творів(не перекладів 66((: ), відрецензував спочатку свій твір, а потім, почавши із трьох - всі на конкурсі, поспілкувався із вдячними та ображеними(?? дотепер не допетрав..), полемізував щодо ритму, рими, звуків, слів, стрункости й кільгавости, виправляв сам і радив иншим, їв, спав, працював - і знову до с.66, знову, невдоволений, підрядково переклав його, знайшов нові джерела для покращення рівня майстерности перекладу, переклав (це шокувало мене потім) стотридцятого сонета у маршрутці - їхав, вийняв мобільник, книжечку ВШ, і за 40 хв "настряпав", а потім, присвятивши йому кілька днів, знов повернувся до #66, визначив його, як недобрий - знову правив, кайфанув ще одним - цього разу 75-им сонетом ВільЯма нашого, забув про чайник на плиті, написав перед початком робочого дня кілька відповідей на рецензії, перечитував свій - залишився, в принципі(а чого тут(((: ), задоволеним, задовбав розмовами про Шекспіра половину знайомих, иншу - инакшими літературними темами, прочитав написи на стіні, документацію з мови програмування, архітектури операційної системи, аналіз підходів до автоматизованого тестування, Еріка Берна, грав у ігри командні типу футболу, баскетболу, парного більярду та індивідуальні, типу більярду одиночного та тенісу настільного, ігри комп'ютерні та позакібернетичні, отримав неоціненний досвід в іграх лінґвістичних та психолоґічних, неймовірне задоволення від розігрування партій із самим собою, покійними та живими, конкурентами, та тими з них, хто не опускався до конкурування, а згідний був лише змагатись, кілька разів перемудрував, а ще більше - недомудрував, не знав, хто з авторів є хто, і взнав це, багато разів не промовчав, але більше таки не промовив, 'надцять разів перепросив за повітряні замки, мітичні сади, темні вежі, страшні наклепи та брудні чутки, власну та чужу недолугість і такі ж власну та чужу невитриманість, спільні та подібні риси, закони віртуальні та просто неіснуючі, бойові колісниці та инші ігрові моменти у тих, чия уява намалювала їх у моєму вигляді(((: (палкі вітання), написав емоційну статтю і не опублікував її зранку, написав одного вірша, і його таки опублікував, а ще планував поїхати на "зелений чай".
до цього: ваш покірний слуга має місце праці, він робить роботу, котру йому дають керівники, а вони, хай буде вам відомо, не бажають мені платити за переклади! це нахабство я спостерігаю скрізь і всюди! маю небезпідставні підозри вважати, що виправдовуватись таким чином може абсолютна більшість дописувачів ГАКу. більш того(:, нам і ГАК не платить!! через таке неподобство довелось кроїти розклад. бо коли раніше терміни були лише в "оплачуваній" частині мого року, то тепер він, дедлайн, припхався і до "безкоштовної".
спочатку було не надто приємно, ночі стали коротші, а дні.. а дні - теж. спершу не міг призвичаїтись. а потім - все налагодилось: спати, читати, працювати на 66 і со іже зранку і по праці, а поміж - все решта. маршрутки, що їдуть далеко - це круто. у Львові нема метро, тому я обираю найповільніший і, як наслідок, найнезаповненіший маршрут - і(оди і поклони вільним графікам, хоч би трохи вільним(; ) читаю чи працюю там(оди мобільникам і дошкам-блокнотам).
і це ж лише я.
monkey see..
не те, щоби я був неважливим, я досить самовпевнений, як ви самі бачите, коли вже досі дочитали, я бачу свої недоліки, та бачу і переваги, словом, сприймаю себе радше позитивно ніж якось по-иншому.
та все ж - я тільки один. а конкурсантів назбиралось багатенько. в кожного є своя історія. робите в чийомусь блокноті і до мого едітора. старенький SciTE пережовує, тоді крапля і ще раз додамо за смаком цікаву історію. ще кілька. не всі однаково перчені, не всі до- чи пересолені. не всі однаково витримані в захопленні. не всі герої однаково перейняті(байдужі), не кожен знає мову, з якої перекладає, не кожен вповні володіє і тією, НА яку, власне, перекладає, не кожну роботу згадаєш, та не всяку можеш забути, не кожен відгук приємний, не кожен з них - критичний, не кожен з тих, хто запостив рецензію, прочитав написа на лінку під вікном "навчитися писати...", але і не кожен вважав це за потрібне, далеко не всі мали свою думку, але багатьох, знов таки, не надто цікавила і опонуюча, але
але, кожна monkey - обов'язково see(tnink), і кожна, як наслідок, do.
це коефіцієнт, на який помножити б мою сторінку ГАКівського суцільного конкурсного щоденника із його емоціями і поза-життям, розуміннями і відтвореннями, слабкостями сукупною силою.
це море задоволення.
це безліч роздумів - а це ж розкіш(до речі, як і задоволення)!
це простота викладу і складність ідіоматики.
це рими, стопи, евфоніка, пірихіяльні склади, асонанси і метафори. це ідіоми. це мови. і не дві. а принаймні зо два десятки.
це проза. це вірші. це вже значно більше за Шекспіра.
коли до мене дійшло, що це змагання на такий термін за free помножило один сонет на абсолютно різні дійсні(яке влучне слово!) числа в різних кутках світу, примусило задуматись над одним і тим самим як знайомих, так і зовсім чужих, відтворило в пам'яти забуті під диваном спогадів навики інрерпретації, відкрило двері до однієї кімнати всім, кого цікавлять українська, англійська, Шекспір, труднощі та приз, дозволило обмінятись(я уявив це: як ми стоїмо і міняємось, руками подаємо один одному) розуміннями та питаннями, і, зрештою, стало глевким млинцем - а отже таки стравою, готовим кінцевим і дуже масштабним проєктом, змістом багатьох розмов, і, що найважливіше, - і звідси назва та епіграф, - бачень,думок та дій.
це гра в глум над лінійністю, знущання над власним терпінням, недооціненими амбіціями, невтіленими задумами, незрозумілими фразами, самовпевненостями, комплексами щодо творів - як власних дітей, над втіленням Шекспіра у собі і над сподіваним своїм "ідеяльним і конечним" розумінням не лиш клясика, але і всякого, хто здатний мовити.
це звитяга** творчої майстерні, яко майстерні, в якости віртуальної авдиторії, трибуни усіх бажаючих і гартувальні тих, кому літ-бої ще не зробили мозолів, форум(греки це слово саме так вживали(: ) порад і балаган відгуків(вигуків?) у стилі "наравицця-не наравицця-аффтар жжош-повний ацетой", це зміст для роздумів і школа. це - едукаційний момент номер один на ГАКу. це примус: "шукати слів! ні, це не той образ!", але в кожного свій, оскільки дозволяє комусь обрати за педагога лиш себе - тоді все залежить від особистих рис, дисциплінованости і самокритичности перекладача, а комусь - не боятись прийняти жодну заввагу, не спинити ні одног з промовців і отримати хліб для свого мозку.
----
**звитяга -и, , 1) Перемога в бою, у війні. || Героїчний подвиг. 2) Досягнення, успіх, здобуті подоланням труднощів у чому-небудь, наполегливою працею, демонструванням свого мистецтва і т. ін.
----
це те, що є дуже масштабним. у Льва Ландау ЗТВ викликала неймовірні почуття, коли він її таки зрозумів, я мріяв про це, коли читав його спогади. досі люблю фізику.
зрозуміти наш конкурс. зрозуміти. подивитись, побачити, обдумати і робити.
уявити, що наступні, що очевидно з поточних дискусій, будуть значно орґанізованішими, об'єктивнішими, критерійнішими etcetera. і побачити розмах конкурсу на 66 сонет, проведеного Чернишенком. як він сам зізнається, не було сподівання ні на такий високий рівень перекладів, ні на діяпазон бачень, ні на кількість параметрів, що потребують обмеження. нічого і не могло бути відомо, хоч скільки би він конкурсів провів. бо не знати - а що викине ГАК?! і що докине поза-ГАК? це залежить.
в мене сверблять руки продовжувати. я, врешті-решт, дуже задоволений тим, що сталось.
ні слова про імена учасників. вони тут - у кожній букві.
monkey do..
monkey, do!
----
всі співпадіння цього вірша за формою чи иншими ознаками із прозовим твором - випадкові. хто себе тут впізнав - молодець, але це все одно не про нього.
читайте. аналізуйте жорстоко. спочатку себе по прочитанні, а потім твір.
якщо верхній рядок у конкретному випадку не підходить - просто отримуйте задоволення:DDDDDDDDDDD!!!!!!!
