

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	848
Творів:	12976
Рецензій:	20369

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

мабуть цьому звичаю передував якийсь прадавній міт...

© Сергій Ляшенко, 25-03-2008
мабуть цьому звичаю передував якийсь прадавній міт – вгадувати у хмарах обриси людей чи предметів – кулясті сонця розповзлися небом, ніби шріт. мов павуки за чорний горизонт сповзаються комети. тонкою стежкою ідеш ти і несеш чорний гербарій, над лісом-пеклом, мов вітряк, повис гіркий місяць… і виграють в нічнім сім сяйві під ногами сріблясто-пурпурові й бронзові рибини. затиснений між скелями орел в відбитку тіні скоріше схожий на орла в відбитках сонця… і кислий виноград, суха черешня пляшки винні – птахи клюють і п'ють після зими голодні. важезні брами, тінь лісів, маґічні пітекантропами вириті канави під гіркотою місяця сміються дико, до мене уві сні приходить твоя нава. мабуть це давній міт. в прадавнім небі – тихо. радіо спить. 70407
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0157639980316 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design