© Євгеній, 22-03-2008
|
Вечірня темрява в кімнаті,
Тільки у комині палахкотить вогонь.
Й холодно усюди в хаті,
Тепло я відчуваю лиш на поверхні долонь
Своїх, приставлених до комину,
З палаючим і яскравим вогнем,
У цю пізню, холодну й зимовую годину.
Коли ніч прийшла за днем.
Тріщать дрова, котрі горять в вогні,
А я, сиджу у кріслі і на них дивлюся.
У ті хвилини здається мені,
Що я мов птах на крилах мрій своїх несуся,
Туди де тепло, де красиво і я лину,
Туди в країну моїх мрій,
У ту дивовижну і прекрасну місцину,
У той красивий й бездоганний вимір мій,
Де завжди світить сонце й нема хмар,
Де весело, де радість і де сміх,
Де завжди згода й ніколи нема чвар,
І не вчинявся навіть жоден гріх.
Але згаса в комині полум’я,
І тоді я, підкидую в нього дрова,
І знов на вогнище дивлюся я,
І моя мрія, згасла, знову ожива . . .
2006р.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|