Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8716, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.149.214.223')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Мене звуть Небуття

© Анастасія, 21-03-2008
А мені б загубитися...
В океані книжок,
З самотою ріднитися
І залізти в куток.
Я була би найгіршою...
Cеред тисячі струн.
Може, я перебільшую,
Просто злості тайфун.
І за ручку пухнастую
Я б взяла тишину,
І на вушко похвасталась
Про свою новину.

Я потерте і згублене,
Якщо треба - мовчу,
Я снігами поцуплене
У каліки дощу.
А мені  б стати зіркою
І в пітьмі засіять,
А мені би сопілкою
Своє горе заграть!

Я сіреньке і зношене,
Мене звуть Небуття
НехлипкЕ, нестривожене,
Я не маю життя.
Маю лиш я надієчку,
Що в книжках загублюсь,
Хтось дістане сопілочку...
І десь гратиме блюз...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Жан, 22-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.048711061477661 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати