А мені б загубитися...
В океані книжок,
З самотою ріднитися
І залізти в куток.
Я була би найгіршою...
Cеред тисячі струн.
Може, я перебільшую,
Просто злості тайфун.
І за ручку пухнастую
Я б взяла тишину,
І на вушко похвасталась
Про свою новину.
Я потерте і згублене,
Якщо треба - мовчу,
Я снігами поцуплене
У каліки дощу.
А мені б стати зіркою
І в пітьмі засіять,
А мені би сопілкою
Своє горе заграть!
Я сіреньке і зношене,
Мене звуть Небуття
НехлипкЕ, нестривожене,
Я не маю життя.
Маю лиш я надієчку,
Що в книжках загублюсь,
Хтось дістане сопілочку...
І десь гратиме блюз...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design