Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46988
Рецензій: 91392

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Зовсім випадково

© Жан, 20-03-2008
Зовсім випадково й, майже, ненавмисно
Ти стоїш край неба, невимовно близько.
Невимовно тепло розлилися роси,
Мої ноги тонуть в твоїх сльозах босих.
Дозволяєш сонцю моїх губ торкатись,
Відпускаєш вітер провести до хати.
Листям жовтим клена шлеш землі дарунки,
Знаєш, любий, в тебе зорі-поцілунки.
Просто ти край неба, від землі далеко.
І мене до тебе не несуть лелеки.
І мені до тебе ще рости віршами.
Знаєш, любий, просто я живу степами.
Посміхнуся ніжно маками в пшениці,
Просто не зустрілись у зірках зіниці.
Просто горизонти – це лише омана.
Я для тебе з неба лиш червона пляма.
Буду я маленьким серед ночі світлом
Сонцем шлеш привіти, я для тебе квітну.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Невимовно щиро

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія-Ванда Мусаковська, 21-03-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 20-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.061755895614624 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати