

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	722
Творів:	10881
Рецензій:	16566

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Зовсім випадково

© Жан, 20-03-2008
Зовсім випадково й, майже, ненавмисно Ти стоїш край неба, невимовно близько. Невимовно тепло розлилися роси, Мої ноги тонуть в твоїх сльозах босих. Дозволяєш сонцю моїх губ торкатись, Відпускаєш вітер провести до хати. Листям жовтим клена шлеш землі дарунки, Знаєш, любий, в тебе зорі-поцілунки. Просто ти край неба, від землі далеко. І мене до тебе не несуть лелеки. І мені до тебе ще рости віршами. Знаєш, любий, просто я живу степами. Посміхнуся ніжно маками в пшениці, Просто не зустрілись у зірках зіниці. Просто горизонти – це лише омана. Я для тебе з неба лиш червона пляма. Буду я маленьким серед ночі світлом Сонцем шлеш привіти, я для тебе квітну.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Невимовно щиро
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Wanda Nova, 21-03-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 20-03-2008

Згенеровано за 0.0341560840607 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Зовсім випадково

Невимовно щиро

[ Без назви ]