

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	722
Творів:	10881
Рецензій:	16566

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Вірш

Ілюзія.

© Ніка Новікова, 16-03-2008
А ти не слухай, то тобі й не збрешуть. І з часом ікла ребрами обтешуть, Можливо не додершись і до серця. Тоді вже гарантовано безсмертя! А доберуться – не фатально теж. Воно лускою, шерстю обросте ж, І наче з болю навпіл розірветься. Розсиплеться; у порох перетреться. Лишить криваво-чорний ртутний слід. Переливання: Замість крові – лід. Ти зблід? Ягня вже не повернеш – боги ситі. Хай в цім житті я гній в корінні квітів, В наступному зросту із нього маком. Чи як там у старій Бхагават-гіті? А лиця в'яжуть, мов рясне намисто, гіркі свої гримаси. Із запасом. Та лиця є, а тіл до них нема. Життів до них нема. Не йде Фома, Стоїть Фома. Закляк стовпом на місті Від шелесту осикового листя. А ми – взаємний сон, що всім наснився. Й спинився, наче холодом умився. А правда-то, а правда-то проста: Є посмішка, але нема кота. І купа риторичних запитань: Чи будді сниться бабка золота, Чи бабці Будда? Сон. Правічний сон. І невтямки обом (і решті, звісно): Йому – чому ця бабка золота, А їй – де дів він крила і хвоста. Чи якось так. А може і не так... Перепитати треба у біддистів. Та відповідь зависла. А шкода. Хай брешуть – ти не слухай. Не біда.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00998997688293 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Ілюзія.

[ Без назви ]