Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46396
Рецензій: 90566

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезії

ГалатеЯ

© LiliaBrik, 16-03-2008
восковими очима дивлюся у дзеркало-мармур
кам'яною ходою крокую по килиму тіла
безсердечність мені надає особливого шарму
як ти смієш не бачити як же тобі пощастило?

мої губи пісчані осиплються ніжним прокляттям
я ховаю під гіпсову шкіру байдужість і срібло
ти ж хотів досконалість мою у руках потримати
як ти смієш казати що це вже тобі не потрібно?

ексклюзивно для тебе знімаю усі заборони
я, що зліплена з сорому, холоду, глини й нефриту
оживи і себе, недолугий мій Пігмаліоне
як ти смієш створивши мене власноруч, не любити?

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Класний вірш!

© Тата Рівна, 21-08-2013

ніжним прокляттям

© Ірина Слободян (Заверуха), 16-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0367851257324 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …