Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2697
Творів: 51478
Рецензій: 95968

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8604, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '98.84.18.52')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Вірші на кольорових листках

© Антоніна Аністратенко, 14-03-2008
***
Коти і люди,
Люди і коти.
Приблизно рівна
Приязнь і неприязнь.
Вечірня мряка
Ранньої сльоти
Стрічає тих і тих,
Лише у різних
Storis.

***
Підлі підлітки
Згодували мишам кота.
Просто шк – частинами:
Вуса й лапи – одній, півхвоста,
Вуха, очі й півшкірки зі спини –
Другій. Третя миша, коли підійшла,
То счинила нечуваний вереск.
Тільки кістки лишились старій.
Мишенят! Мишенят годувати треба.
Треба розписати мультфільму сюжет,
Плюс консерви на зиму треба.
Хай складає пісні котячий квартет
На могилі загиблого друга.

***
Під липкою спить кіт.
Напхався чимсь, падлюка,
Запхав собі під литки
Пів вуса і пів вуха.
Лежить – як теплий корж,
Зеленим оком світить.
Він також комусь корм –
Життя, як мед, не світить.
Його впіймають… ні,
Не миші, не собаки. І навіть,
Навіть… Ні, не вуйки-вурдалаки.
Його ізловить бабка
Із першого під’їзду.
Потім його почистить
І піде на базар.
А тітка купить крілика
І радісно стрибатиме:
«Ну як же пощастило!
Як дешево! От бабка!»
Азавтра вже собаками
Та бабка торгуватиме.
Ну як нежданно стрілися
Два псюри на шляху!

***
                             Переслідую О. І.
Таргани –
Це окрема тема.
Так багато їх –
В цьому сила.
Тарганята їдять
Навіть мило
І ростуть дуже швидко
В щілинах.
Потім прийдуть гуртом
До господарів,
Що не миють тарілки
Звечора.
Ви на «Рейд» витрачайте
Долари
Таргани щоб себе
Подвоїли.
І, як бонус,
Прийдуть не лише
                           до тих,
Хто не миє тарілки
Звечора.
Й до сусідів їхніх
Дурних, сліпих,
І розумних,
І добре освічених.

Колискова
Спи, моя кицюнько, спи
Вже час
Або перша година ночі.
Спи, моє золотко, мирне,
Ікласте.
Спіть, мої фосфорні очі,
Завтра ти знову пошкодиш
Стіни,
Видряпаєшся на штори –
І в тебе знову болітиме
Спина
І більше жодних лав-сторі.
Ти вже не підеш на вулицю
Пішки.
Хіба уперед лапами.
Встигнуть тебе зловити
Кішки,
Коли ти з балкону падатимеш?

Злітати легше, ніж приземлитись.

Імперія імператорів.
Не буває так.
Ось приклад, коли im Park
Мудак
Нявкає: зліз на найвище
Дерево
І верещить, і шипить,
Як вариво.
Ніби закоханим
На жовтій лавці
Треба тих криків
ВЖЕ під зав’язки.
Ніби той няв
Усім зрозумілий.
Ти не пойняв
Переклад знімілий?
Котику, злізти
Не дуже просто,
Але петарду кидати –
Жорстко, майже
Жорстоко, бо ти –
Пухнастий.
Може в людей
Алергія на вовну.
Може літак
Шубовсне у воду.
Ти-бо рудий у нас
І смугастий,
А літаки теж
Бояться впасти.
28.02.08

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Оксанка Савич, 10-04-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Aліна Денисенко, 15-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.049139976501465 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати