Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51566
Рецензій: 96014

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 859, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.128.226.128')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Духовний Чорнобиль уже розпочався...

© АЛЕНА, 14-03-2006
Духовний Чорнобиль уже розпочався...


Духовний Чорнобиль уже розпочався –
Його пломеніють вогненні зірки.
Віками, століттями довго вагався,
Аби отруїти духовні струмки.
Кохання обіймам розкриє сум в’яло:
По-іншому бути не може в наш час.
Мораль покоління – то листя опало,
Не створено  в щасті огидності фраз...
Духовний Чорнобиль давно розпочався
І поспіхом горне до грізності люд.
Життям безневинних ніяк не награвся,
Руйнує духовне,  його міць споруд.
Любов і повага до рідних – жах – мара,
Що гріє на камені вічні гріхи.
Щоденно крокую, між нами обвали:
Щастя – зла заздрість, на горе ж  -  сміхи.
Духовний Чорнобиль уже розпочався
І сила ,і дія в стократ нам страшна,
За стронцій, що й досі ніяк не розклався,
Бо нитка життєпису, певно, пішла.
Завіщо закреслювати щастя нащадка,
Який ще ж не винен ні в чому й ніяк?
Завіщо трощити теперішнє? Згадка
Не лишиться жодна, як радість – маяк.
Духовний Чорнобиль давно розпочався,
А ми не підозрюєм кроків Сурми.
Абсурдний в нас світу кінець щоб не стався,
Не маємо права кидать до тюрми
Віру, Надію, Любов та Кохання:
Без них ми безпомічні, кволії  старці.
З-поміж радіацій дівоче світання
Покаже єдиному світ на фіалці.
Духовний Чорнобиль Землі розпочався
І розум не вдіє нічого отут...
Лиш Дух і Мораль бур’яном уквітчався,
Бо в людях знаходять міцні гори пут.
Аби ж простягнулась нам владна Рука –
Вона вже тримає, та може, не там
Чого добивались? Напевно, крука...
Не вірю, невірно: Земля ж  - Божий Храм.
Духовний Чорнобиль уже розпочався,
Амністії бути, та тільки коло?
Як довго за гріш ми народ владно гнався,
А що  ж тії гроші, як поруч - сніги?
Нам влада потрібна, найбільшая слава...
А люди навколо??? Їх вічні сліди???
Дракону засліплені, вбити без права –
Ми ладні на все. І безслідно піти...
Духовний Чорнобиль в ту мить розпочався,
Коли засміявся пекучий полин.
Він медом отрути, чарівністю звався.
Собою зазначив він сонця геть спин.
Мораль заблукала у вирії сну,
Якою все людство вона закувала.
Пекучо-самотній той смак полину
Для Всесвіту, певно, він сталий.
Духовний Чорнобиль вночі розпочався,
А день все безсилим ставав при свічі.
Аби цей Чорнобиль гіркучий не стався,
Повинне згоріти гріх-чорне в печі.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.048382997512817 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати