

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	753
Творів:	11428
Рецензій:	17338

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія дещо з залишків шизофренії

Оплачено готівкою

© Жан, 13-03-2008
І крики-втікачки роздерті колючим дротом, Розстріляні в спину, обкусані псами до крові. Тікати з нізвідки, тікати в нікуди, І голі. І голі страхИ сідають до мене долі. І душиться крик, він боїться іще раз втікати, Бо прагне ще жити, хоч страшно полатано рани. І пси скавулять не на місяць, на сонце. І брами, і брами не має. Бо нащо в неволі нам брами. Нема коридорів, бо нам не наказано йти. Існують лиш стіни, политі сльозами і сріблом. За стінами вільний цілує за нас срібняки. Ми тут ненароком, бо просто ми є не потрібні. Бо світу не треба всі наші майбутні гріхи. І плачуть собаки до сонця. Прости. Прости, я більше не прийду до тебе. І сни, і сни проростатимуть білими маками пустки. І пустка на місці мене і зливаються згустком Уся моя кров, і роки, й усі не прожиті гріхи. Вже виють собаки на сонце. Мені час встати і йти, Торкнутись холодними пальцями тої стіни Торкнутись устами востаннє до тої стіни, І, може, відчуєш і впадуть, як краплі роси. Рідніші, ніж я, з твоїх рук 33 срібняки.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0100691318512 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Оплачено готівкою

[ Без назви ]