So are you to my thoughts as food to life,
Or as sweet-season'd showers are to the ground;
And for the peace of you I hold such strife
As 'twixt a miser and his wealth is found;
Now pround as an enjoyer, and anon
Doubting the filching age will steal his treasure;
Now counting best to be with you alone,
Then better'd that the world may see my pleasure:
Sometime all full with feasting on your sight,
And by and by clean starved for a look;
Possessing or pursuing no delight,
Save what is had or must from you be took.
Thus do I pine and surfeit day by day,
Or gluttoning on all, or all away.
--- --- --- ---
Ти - життєдайний хліб моїх думок,
Цілюща злива, що спада на ґрунт;
Живи у мирі - я борюсь за двох,
Мов скнара й щедрий у мені живуть;
Пишаюсь і радію, а проте,
Не певний щодо часу - він-бо - злодій,
Тож зважу: буть нам вдвох лиш, чи - пусте! -
Хай світ, як я, твоїй радіє вроді:
Наповнить святом все лиш погляд твій,
І знов, і знов я спраглий цих очей;
Нема принади в жоднім з володінь,
Беріть усе, ти - скарб, що більш грошей!
Так, день за днем, засилля днів-страждань,
Тож все візьму собі, чи все віддам.
