Чуєш,
як дзвенять напружено й гостро
струни - рядки
. на ладах
. віршотворіння,
стукають в пам"ять, як бажані гості,
во ім"я твоє і пісні во ім"я.
Знаю,
стугонять не в такт і не в розмір,
рвуть посторонки,
. в боки
. бризкають строфи.
Лише для того, щоб березня розквіт
спинив на бігу і роки і строки.
Слухай,
як у тебе сила з безсиллям
так гармонійно
. сплелись
. у вічний поклик ?
Тільки б одного у Бога просив я -
щоб весни в тобі ніколи не змовкли.
Бачиш,
на долоні роки, як квіти,
як на екрані кіно -
. чітко й виразно.
Хочу одного у Бога просити,
щоб ішли ми усіми світами разом.
