Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46327
Рецензій: 90460

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезії

keep silence

© Ірина Слободян (Заверуха), 08-03-2008
Зберігаючи тишу не кліпаю, не дихаю
Зависаю
Тебе за плече не кусаю боляче
Чаю не п’ю
Я чекаю
Що ти не вислизнеш знову між пальцями
Десь застрягнеш

А тиша між нами пропливає корабликом-привидом
Глянцева тиша з гладкого паперу
І придихом
Я відправляю її у дуже далеке плавання –
Мені набридло
Я хочу нарешті крикнути
І випасти з твоїх обіймів в липкий океан

::   ::   :: півонії ::  ::  ::

З твоїх кишень виростають облізлі півонії
Вже не червоні сухі ніби спогад заслинені
Довгим репітом одного знайомого імені
Іноді все ж нецензурно, зате без іронії

Дивні півонії тихо колишуться в темряві
Запахом злегка торкаються ніздрів, приковують
Може на більше, ніж пам’ять вони заслуговують
Може і ми завтра виростем цвітом на дереві...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Півонії з поетичної реальності

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Vita, 10-03-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75437521934509 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …