погляд знову ковзає зі стіни - і зустрічає там ті ж самі закінчені погляди закінчених людей, і нікуди втекти із коробки такого закритого для сторонніх простору... та й нІкому, фактично, вже звідси тікати...
лиш трикрапка супроводжує цю втечу... хто дасть можливість розставити великі літери на початку речення? можливо, а чи ні? я подолаю коли-небудь цю відстань від малих букв і зародків твору до класичного сюжету і використаних мотивів?!
достатньо нецікаві вправи над собою дозволяють перебороти сором виходу "на люди", але не переконують людей у необхідності звернути увагу на тих, хто таки вийшов, у кому ця сміливість стати втіленням, а не лише прагненням знайшла простір.
