Засоби масової інформації оголошують прихід весни.
Місто таке ще мертве.
Дресирують на роль Лазаря,
хоча це навіть не стане сенсацією.
Стягують ковдру,
Виставляють на осуд громадськості не зотлілі кості дерев.
Всупереч усім законам природи,
я не вірю в відродження.
Воронам личить мертве гілляччя,
я думаю, мені личать ворони.
Ранками позбуватися снів,
заганяти мрії в кутки підсвідомого.
Вчуся не думати,
пригощати вітер цигарками.
Чекати на когось,
вдавати, що мені чекати нікого.
Читати напам’ять завчені вірші,
ховати чиїсь не зотлілі кості.
Прив’язувати до уст усмішку.
Уникати рим, уникати ритму, уникати слів.
ЗМІ сповіщають прихід весни,
мені шкода дерев.
Всупереч усім законам природи,
я впевнена, вони не відродяться.
Всупереч всім прив’язаним усмішкам,
я знаю, мені чекати нікого.
Всупереч усім завченим віршам,
я не вірю в поетів.
Всупереч вереску ЗМІ,
я не вірю в початок весни.
Ділячи з вітром цигарки на двох,
ми виглядаєм лелек.
Нам снилось, вони вже несуть вЕсну.
Й коли прилетять лелеки,
я стану на вік старшою.
Ввірую в правдивість ЗМІ і вижену з голови вірші.
Уникатиму рим, уникатиму ритму, уникатиму слів.
