Тому що – не спати. Тому що - лежати. Тому що – кохання.
Сніг білогарячково лізе під ноги трамваю.
Тому що тебе, як пароль укрнету, щодня забуваю,
а потім – пригадую раптом. І гірко, як Таня
за м’ячиком плачу…Та він не потоне, звичайно,
Така от чудова властивість – у річці не тоне…
І риси прозорі, і ризи тонкі, як в ікони…
І дивом, і парою в пару вгортається чайник…
Тому що – мовчати. І в тиші померти неначе,
Бо слово знайоме – як вітер і віра – зникоме.
…Бо кому поставиш, а потім не скажеш нікому
Про протяг на кухні.
Про руки холодні.
Про м’ячик.
