© Катя, 27-02-2008
|
Цікаво,хто я є насправді?
Може, людина, може, згусток мрій
Чи я живу в житті по правді?
Чи я готова вже до дій?
Душею й серцем я в Карпатах,
Думками- десь у вишині,
А може, лицар я у латах,
Що вийшов в поле навесні….
Я іноді не розумію, чи я жива чи, може ,ні?
А іноді я зариваюсь в своїй душевній таїні
І забуваю, що насправді я просто жителька Землі.
Я миттю в небо відлітаю,
Станцюю з янголом аркан
І в ці моменти я не знаю,
Чи я людина чи обман?
Та вірю я у силу волі,
Що наставляє нас на шлях.
Мої планети, мої зорі --
Це ніби всесвіту той цвях,
Що змушує мету здійснити,
Забути все і йти вперед,
В полоні долі не згоріти
Відчути, що життя як мед…
Тоді, можливо, зрозумію, хто я така на цій землі,
Коли вловлю ту дику мрію --
Не шкода зникнути мені….
|
|
кількість оцінок — 0 |
|