***
у картинах померлих художників більше любові
в них жирніша земля
і духм’яніші квіти
і мова жаги
ненаситним корінням
сягає таких глибин
де не спинишся на півслові
і відімкнені нею
свавільно старіємо ми
і відімкнені нею
буяють крізь нас рослини
піднімаючи стеблами чаші –
в яких провини
ніби вина гарячі –
споїти вуста зими
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design