Холодний камінь під твоїми ногами дихає,
Постать губиться поміж важких колон:
Схоже на сон, а ще більше на правду без виходу;
Вічність без подиву також схожа на сон...
Колись іще було бажання вклонитись ідолу,
Із кам’яною вірою древніх рас,
Та сонце замовкло, не знала коли й не відала.
В храмі – нікого, а значить ти маєш час...
