|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8365, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.147.63.189') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
триптих
|
|
|
| © Любов Долик, 25-02-2008
|
ХОЛОД
Так холодно у підворітті темряви.
Ще, як Ісус, не народився день.
Хвилини всі, замерзлі і невпевнені,
крижинками додолу – дзень-дзелень.
Гудуть вітри-вітрила чорносотенні
і гострим лезом ріжуть подих снів.
Години – виживанням заклопотані.
То хто ж сипнув цих кілька теплих слів?
ТРИВОГА
Я вагітна вже новою книжкою,
я вагітна ще одним дитям.
Але туга у душі замешкала:
щось не так, не так з моїм життям!
Я – не чую неба! Я – осліплена.
Дотик сонця – навіть той німий.
Місяць блідне, зорями посріблений,
мерзне на перетягах завій.
Кров – не бурхає. І не тривожить лоскітно.
Не бунтує дух. Не пружить крила.
Я вагітна словом. Де ж мій досвіток?
Порятуй ня, сонце моє миле!
СВІТЛО
Коли тобі зоря впаде у душу,
ти змінишся. Й писатимеш ти – вірші...
Душа твоя тоді піде на прощу,
прозріє світлом, відгомінням віщим.
І забринить, немов медове літо,
І зазоріє, мов різдвяний сніг!
Слова, як стріли янгольського світла,
співатимуть на тятиві доріг!
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
