Кричи, кохана, ніхто не чує
Як ти страждаєш одна без мене
Кричи, любове моя єдина,
Моя…для мене неоціненна.
Кричи і лайся в калюжі крові
І тихо плач на свою долю.
Ти дихай менше, бо вже не довго -
Я твоє серце забрав з собою.
Молися, мила, ніхто не бачить
Як ти сама собі труїш душу,
Вставай і падай – ти непотрібна,
І я нічого робити не мушу.
Бо я не винен, єдиний в світі
Сама ти казку свою створила,
Бо я не принц на білім «Мерсі»,
Я вільний птах. Що? Ти любила?
Любила щиро? Мене? Не брешеш?
Навіщо сльози – туш потече!
Ну не сміши – я не останній:
Лови – наступний не втече!
Кричи. І плач. Мені – байдуже.
Я – вільний янгол. Я полетів.
Ти випий кави гарячої кружку
І все забудь. Я не хотів.
