Я споруда посеред міста
му-ні-ци-па-лі-тет
я обкладена людьми із середени –
воронами і гіллям соціальних дерев –
зовні
і я справді існую для осіб із раціональним способом мислення…
я маю дві мантри –
бо будійським монахом мене охрестили хмаринки,
що витікали із Індії (біженці)
(небо – взагалі-то – велика каналізаційна система, яку час від часу перекривають на ремонт)
її прорвало східними хмарами.
небо вище за нас хоча б в тому, що нас прориває лайном;
а я будійський му-ні-ци-па-лі-тет –
псевдомонах, чи то монахиня
бо будівля українською жіночого роду
я – жінка з чоловічим ім’ям
і більшістю чоловічих функцій
я – жінка! Бо сприймаю на віру все, що говорять в меня компетентні
му-ні-ци-па-лі-тет-ні працівники.
Я – жінка! Не дивлячись на ешелони ізраїльських хмар,
що визначили мене як гермафродіта,
і заборонили відправляти службу в якому б то нібуло храмі,
І молитися якому б то нібуло богу.
та ж БОГ один! кричу навздогін,
вони не повірили,
вони не чують каміння…
