Скипілась кров
Бо не любов
Бо не кохання
А страждання
Не сплю і плачу
Я до всирачу
У довгі ночі
Втираю очі
Якім без тебе
Дивитися нема на що
За що!
За що мені ця кара?
Чому з тобою ми не пара?
Така жорстокая сансара
І ось сиджу один у бара
В моїй душі вогняний біль
Послав всіх на хуй Заметіль
Ментовська мене замела
Кийками б’ють, тебе нема
Коли ж закінчиться зима?
Мого кохання
По ребрам, по рукам
ЗМОПівськи чоботи
Криваві роботи
Забрали в мене гаманець
Мобілу й напівчоботи
Тепер іду по снігу босий
А на губах криваві роси
А на душі – ярмо
Зі спогадів про тебе
Моя солодка бебі
Не стало сил
Я впав на лід
І завмер
Подумав про тебе в останнє
Таке ось вбивче се кохання
Так я вмирав, а люди сплять
Вони кохання не відчули
Вони прожити так хотять
Щоб не страждать й не вмирать
От блять!
Істоти.
