Теорія наболілого спльовує вічні питання
Глобальні дощі замість снігу ховаються в пазуху.
На нервах планета дрижить. За що тобі це покарання?
На прілих мотивах життя не пишеться більше ніж засуха
Отак силуети століть зарано святкують довершення
Радійте. Усі відкриття ламають ребро еволюції
Так звично схиляється світ під камеру вічного стеження
Щоб хтось нашвидку не сконав від всіх насолод екзекуції.
о2.о2.2оо8
