ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 686
Творів: 10324
Рецензій: 15698

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія фантастика...

У твої ноти вписано листи

© Вітер Ірина, 24-01-2008
І ці птахи летять у сон
Ріки,що починається з безодні
Розбитих місячних вікон,
а їх там ціла, повна сотня...
Закрито,зламано,побито
Зашито ніччю у жахіття
Зінниці широко відкрито
В холодне і глупе століття.

У твої ноти вписано листи
Засохлих сліз,чекань,життя...
І як мені перенасти
Осінній вітер та ниття?
Вогонь притих,мов ситий звір
Бо плаче на каміння небо
Туман сказав тобі не вір
своїм життєвим сном-сонетом.
Заплакав вітер,будні теж
впустили невитримний чад
підлізла кров до твоїх меж
Сонце подалось у відряд.
Зажерливо,спустошено сидиш
І пишеш далі ноти і листи
А з ними так погано,як без них
прошу тебе,кохання,відпусти.
Досить казати, я не гостра,
немов шаблюка в козака
Твої прогнози ж є гостріші,
Від довгих голок їжака.
Колись вдавалось спалахнути
Піти туди,що зветься нікуди
А потім крикнути й відчути
Як загорілись всі мости.
І я спокійна, Боже!
А спокій - видноколом осідає
Ні,ні,я більше так не зможу
Бо твої ноти відлітають...
Море у думах,хвилі в серці
Тебе багато і тебе так мало
Я це повинна перенести
а може я ніколи не кохала?
А в мене під вікном цвітуть фіалки
Їх запах в цілому саду
Тебе ...і їх люблю я змалку
Люблю і вранішню росу.
З тобою полетіти в небо
Душа моя бажає від тоді
Коли і серденько без тебе
Побачивши,валило з ніг.
У твої ноти вписано листи
У моїм серці виросла троянда
Без тебе нікуди іти
проте я все-одно нежданна.
У твої ноти вписано листи...
Я їх читаю, я їх так люблю
Я закувала їх у сни
І з ними досі я тужу...
Я знала, думала, чекала
Тебе завжди, а ти пішов...
Я безнадійно покохала
Чуття у собі не знайшов.
Коли я думаю,читаєш
Змії кусають так до болю
Бо ти не віриш, ти не знаєш...
Я обпікаються смолою...
Я повторяю собі по сто раз
Усе прекрасно, так все добре
Не так це, каже мені час
Холодним вітром знову зносить.
Ти обертаєшся...ідеш
Вдаєш не чуєш...просто злишся...
Більше ніколи не прийдеш...
А я не знаю...ну залишся...
Меланхолія не дає відгадки
На мою просту загадку...
У твої ноти,у твій голос
Вписано так всього багато
Я хочу так почути знову
Сама вже знаю, це занадто.
У твої ноти, у твій погляд
Я вклала стільки теплоти
Ти так далеко,не за морем,
Але потрібен мені ТИ!
Життя впустило в тебе якір
Вбиваюсь кожен вечір...все
У мене стільки,стільки знаків...
І всі нагадують тебе...
У твої ноти вписано листи...
Я хочу їх спалити, та не можу
Це море так переплисти
А ти поставив огорожу...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Жан, 25-01-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00934505462646 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif