Сьогодні немає сонця
Тому усе чорно-біле,
Маленькі весняні квіти
В’януть поволі у мріях.
Чужі обличчя й волосся
На цифрових фотознимках,
Так вже мабуть повелося,
Що я в цьому світі – чужинка.
Малюють червоним губи,
Щоб виглядати яскраво,
Прості чорно-білі люди
Лізуть не в свої справи.
Жити у сірих будинках,
Продати за безцінь душу,
Я просто напевно чужинка,
Бо роблю не те, що мушу.
Своє намалюю сонце
І кольорові квіти,
Забуду про те, що довкола
І буду по свому радіти.
