|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7975, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.93.34') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Карповий, 20-01-2008
|
Ой, яка чудова українська мова!
Олександр Підсуха
В Білефельді дощі. Бремен, Гамбурґ, Берлін
заливає по повній.
Зажурилися німці усі як один
у Гановері, Бонні...
Притискають до вікон холодні носи.
Їм до біса хріново.
Бо вони не пізнали всієї краси
української мови.
Бо культури слов'янської світла зоря
ще над ними не встала.
Бо вони не читали іще Кобзаря
і Франка не читали.
Бо про Лесю ніколи не чули вони,
Куліша, Хвильового,
Котляревського, Квітку, Руданського, ні
про Богдана Лепкого.
Ні про Рильського, ні про Сосюру, ні про
Винниченка, Тичину.
Бо не бачили, як позіхає Дніпро,
вигинаючи спину.
Соловейко ніколи не тьохкав для них
у садів буйноквітті,
і пшеничні для них не шуміли лани
в піднебесній блакиті.
Не співали вони про калину, а ні
про Марусю та Гриця...
І шкода кожну Грету та Фриду мені,
Ганса кожного, Фриця.
Я зберу коло себе Гермашку сумну,
ой від краю до краю,
і немов тятиву натягнувши струну,
на бандурі заграю.
І заплачуть німчата усі як один,
упадуть на коліна,
як раптово у серці привидиться їм
золота Україна.
У своїй величаво-осяйній красі,
калиново-дубова...
І тоді солов'їну захочуть усі
німці вивчити мову.
О, я вірю, що сонце вкраїнське ясне
ще засвітить тевтону!
А допоки той день не настане, я не
повернуся додому.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
