|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7923, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.15.240.141') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Оля Фабіровська, 14-01-2008
|
Життя – це егоїст і командир,
Не терпить наших мрій, фантазій,
Сценарій лЮдський хоч протре до дір,
Та вигадані скреслить всі оази.
Життя з людей знущається давно,
«Даруючи» трагедії і війни,
Без жалю нищить нас воно,
Примусивши забути часи мирні.
Як жаль, що ти, Життя, таке сліпе,
Не бачиш далі свого носа,
Не вІдаєш, що покоління молоде
Щастя і миру вже давно не просить.
Воно міняє впевнено життя на забуття,
Наркотики, питво, куріння – його боги,
Воно забуло про Ісуса й каяття,
«Витає в небесах» рожево-кольорових.
«Час – не вказівка, він ніде не пропаде,
Батьків не треба шанувати,
Освіта і без мене проживе,
Сім’ю не хочу заснувати.
Це все реалії життя,
І я не хочу з ними знатись,
Я – вільне від гріхів, байдуже до чеснот дитя,
Я звик подалі від життя тікати».
Дарма так легко дурите себе,
Закінчите в помийній ямі мертві,
Підете в пекло, ну а там ніде
Ні миру, ні спокою не знайдете.
Тож покоряйтеся життю завчасу,
Станьте рабами для тирана,
Тоді воно вдарує свою ласку
І не пройде для вас намарно.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
