Емоційно-смисове навантаження
Залишок цінностей,
Що ти приніс мені
У фірмовому флаконі
Видає надто різкий запах
Брехні.
Засну, оточена вічними
евфемізмами.
Доля соромиться мене,
А я йду шукати вільну
Лавочку у сквері.
Я йду
Шукати...
Швидше ховайся, лавочко,
Бо знайду і без –
соромно
всядуся на тобі.
Писатиму шпаргалки
до наступної зустрічі.
Шпаргалки писатимуть мене,
Бо дія = протидії.
За теорією ймовірностей
знову зустріну тебе
біля університету.
Я мала би називати тебе на «ви».
І за китайською філософією
розщепити на 4 стихії
побаченого тебе.
Але це – неможливо.
Ти – повітря.
У моєму випадку
крижане й байдуже.
Маю вигадувати 3 інші твої стихії
чи іпостасі,
щоб якось
продовжувати...
Весну сталевих перегонів
Я гартувати перестану,
Знайду собі і душ, і номер.
І номер душ загублю,
І відстану.
25.09.07.
Протез кохання
Мовчи й відстань.
Інформативно й без
прикрас.
На відстані і відстань
Має силу,
При вічності вже розчинився
Час.
Мовчи і йди
Туди, куди хотіла.
Вже марно креслити макет.
Каркас
Мого настільного кохання
Згорів до тла, остиг
Й погас.
Його протез кардіограму
Не виведе з рівняння нуль.
Ти вилив все його
До граму.
Крокуй тепер вперед,
Крокуй
Моя
Тепер
Ти
Телеграма.
24.09.07.
***
Ік бісу життя (і йому не потрібне).
Ефектно померти – ось смисл життя.
Прихований сенс у землі і в повітрі!
Прихований добре – його не знайти.
У вічності пошуків пошук не вічний.
Шукати – це термін людського життя.
Знаходити – пусто, просто, і смішно:
Для інших шукання з початку й кінця.
25.09.07.
Антоніна Аністратенко
