Вона подумки замовляла йому пісні на радіо –
Потребувала посередника
Посередині ночі зривалася і плакала,
А плакати на стінах усміхалися з того,
Що їй так хотілося мати –
Непотріб...
Він надсилав одне-єдине повідомлення з
Одним-єдиним словом о другій годині
Пізно не чекаючи відповіді
На потім
Пізніше
Ніколи...
Спочатку було слово
І слово було гаряче та гостре,
Як мексиканська кухня
Хтось подув, щоб вистигло
І заковтнув його захланним напомадженим ротом
Я ж не проти,
Щоб укінці ми просто помовчали,
Помовчали і послухали –
Співають же про нас
Усі композиції, на усіх радіостанціях –
Тільки про нас...
