Вечір добрий, ти вдома,
Моє улюблене, розфарбоване невідоме?
Ти лишила натяк
надії, свої сині штані,
на кроваті набряк.
Лишила у підвішеному стані.
І до тебе з телефону
дивиться усмішка,
і шепоче бархатистим тоном,
і пряності на вухо стеле...
Добрий вечір, я говорю зі стелі.
