Перетини ліній твоєї долоні,
(колись покалічені)
Визріватимуть перше вузлами
(дурненькими цуценятами)
А по тому – ранами рваними
(цуценятами, більш розумнішими)
І… дасть Господь – рубцями
(псами солідними).
тоді вже і не питай –
пощо і навіщо?..
просто живи, як знається:
вузлики – у мішок.
перетинкам – рейки
рубцям – панчішки
долоням – віжки
І
Поганяй псів!
Тільки зніми
Із шиї… мотузочку.
Бо загризуть -
Навіть ніч не визріє.
Кожному, знаєш, своє…
Кому – по гарбузику
(доля дає)
Кому – по квіточці,
Кому – по жіночці…
А кому – головою сторч.
То як тобі?..
Та не з мосту,
Бо пси винесуть -
загризаючи воду іклами,
до знемоги тілами гріючи,
до життя тебе, повертаючи…
То зніми із шиї мотузочку!
Переходь сміливо ріку ту,
Щоби дихати-ненадихатись –
І молитися…
(не-намолившись)
