Три вірші з єдиної поетичної збірки Владюші Бар-Кончалаби "Сім років без взаємності".
Хтось
1) Хтось запитав мене
За щоб віддав життя
Згадав я погляд Ваш
У миті забуття
* * *
2) Хтось запитав мене
Чи є щось краще волі
Я знову Вас згадав
Коли лежали голі
* * *
3) Хтось запитав мене
Як це – біліше білого
Відразу я згадав
Про Вашу ніжну шкіру
* * *
4) Хтось показав мені
На Моніку Белуччі
Та мені Ви гарніша
Чим італійська сучка
* * *
5) Хтось запитав мене
Що найсмачніше в світі
А я про Вас згадав
Про ті солодкі тіті.
Ти (Ви)
6) Лише очі закрию – бачу я Вас
Лише задумаюсь – мрії про Тебе (Вас)
Лише засну – Ви в моїх снах
І мені прокидатись не треба
* * *
7) У слові кохання є буква "О"
Узята вона з імені твого (Вашого)
* * *
8) Іноді прокинусь серед ночі
Побілілий від жалю і жаху
Бо здається мені що пішли Ви
Втратив я свою чарівну Маху
Я здригаюся від відчаю і болю
Я вмираю, бо не можу жити
Та відразу дивом воскресаю
На моїй руці спокійно спиш ти (Ви)
* * *
9) Вибачте за "тикання"
Від кохання п'яний
Не можу дочекатися
Побачити Оксану.
Геополітика
10) Сподіваюсь, чекаю, сумую
І бачу як крига між нами тане
Я кохаю Вас, я шукаю Вас
Ви моя Україна, Ганно!
* * *
11) Магелланом бути я мрію
Чи Колумбом, чи Марко Поло
Мандрувати щоб Вашим тілом
Відкривати красу Вашу соло
* * *
12) Виходите з води як Афродіта
І де мені своє кохання діти?
Ті крапельки води на Вашій шкірі
Купальник мокрий, царчина хода
Хапає мене пристрасть диким сапом
Як Русь колись татарськая Орда
* * *
13) Жовті стрічки у Вашім волоссі
У блакитній росі ноги босі
Крокуєте полем до річки
Перед Вами вклоняється сонце та гичка
* * *
14) Якщо б побачив Ваші плечі Птоломей
То зрозумів би, що Земля - це куля
Прогрес би швидше йшов вперед
І Галілею б не набили гулю
* * *
15) Сашком Матросовим
На дот Вашого рота
Зоєю у зашморг
Ваших обіймів
Маратом Казеэм
Вибухну з пристрасті
Піду на таран Вас
Й загину Гастелло
* * *
16) Виходить море з берегів
А в Лохвиці ростуть банани
Буя глобальне потепління
Бо Вас кохаю до нестями
* * *
17) Ваш погляд – як ядерний вибух
Коли Ви сіпнули носиком, на Землю впала комета
Світ руйнується, хвилюється Всесвіт
А я співаю Вам "Многіє лєта!"
* * *
18) Золото ластовиння
Діаманти очей
Срібло сміху
За Вас би я віддав увесь Сибір
І ще острови
Японцям на втіху.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design