«Все буде добре!», -- кажу я собі щоранку,
Коли готую каву і роблю десерт
Коли вчуся по-новому жити, радіти, сміятись
Коли з дому виходжу, коли зустрічаю тебе.
«Все буде добре?», -- питаю кожен раз,
Коли сумніваюсь, чи просто не хочу прийняти
І кожна відповідь неначе дає другий шанс
Надію і прагненя і далі щось шукати.
«Все буде добре...», -- співає мені касета
І я їй вірю, бо я так хочу
Неначе мантру, я повторюю вперто,
Слова, що, здається, все на світі можуть.
«Все буде добре : )», -- кажу я всім, кого бачу
Хто є поряд зі мною, для кого живу
І для когось це все, а для когось – нічого не значить
Та я вірю, слова ці напевно поможуть комусь.
Все буде добре. Все буде, як має бути.
Бо так завжди буває. Життя йде вперед.
Бо інакше просто не може бути.
Бо інакше не було б ні світу, ні мене, ні тебе.
