забившись в кут чергову психотравму
душі своєї кров'ю червоню
вона лишає пляму невитравну
немов тавро зрубцьованому дню
лише безмовність слідом за тобою
немов плацента темна і густа
моє творіння мій безмежний болю
моя дитино ніжна і пуста
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design