На спину завдано наплечник.
Збігаєш сходами. Земля.
Шлях тягнеться, як безконечник,
Знов починаючись з нуля.
Своїй недолі в пику смійся!
Тримайся курсу! То лиш так
Здавалось, що не зрушиш з місця,
Що з дня у день повзеш, як рак,
Що біль уже відклався в генах,
Що всесвіт збувся підоснов,
Що задихається у венах
Твоя знекровлена любов.
Тримайся спокою. Бувало ж,
Що й важчий видався урок.
Ти скоро пальці перепалиш
Вогнем дешевих цигарок.
