Яскраво, на заздрість усім полум'я грає,
Та сни необачно жбурляють пісні
Про те, як зриваються соколи в прірву,
Про те, як в тій прірві сумують дощі.
Та що це? Це сяє мереживо статі,
Що, все залишивши, сприймає вогонь.
Ну що ж? Я скоряюся радісній смуті
Пелюсток вогняних... я тану вогнем...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design