Наснилася сестрі
Буремна ніч
І чортівня,
Що гналася за нею,
І чорна церква на дорозі -
Темна.
Стояли люди в ній,
В руках – свічки погаслі.
І лячно стало їй
Від дивних тих людей,
Що як мерці стояли
Мовчки.
А вітер не вщухав,
І дерлась в двері нечисть
Несамовита.
Але,
Через хвилину,
Хтось перший із людей
Що десь стояв,
Далеко,
Свічку запалив,
А потім другий,
Третій, десятий, сотий, тисячний
І світло стало навкруги
І вже не страшно …
