Запилюжені шибки вже в котре мене не впускають
В павутиння між посуд брудний і немиту підлогу.
Хтось колись там чекав, тільки обрисів не памятаю...
А прийшли молоді таргани з-під старого порогу
І поржавіло серце... Три чверті на пам’ять залишу.
Три четверті шляхів нас водили кудись манівцями.
Ми молились разом і нестримно мовчали у тишу,
І вмирали слова поміж шибками і тарганами.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design