Дніпрових схил далека таємниця
Живе у серці так багато літ.
Історії нечерпана криниця.
Вже тисячі років одна стоїть.
Така близька, а втім і непізнана,
Мовчазно кидаєш на Київ свою тінь.
В тобі живуть, окутані туманом,
Історії князі Аскольд і Дір.
Вікно на вулицю. Ти золото-гаряча,
Коли осінній дим окутає сповна.
Вікно на вулицю...
Там білий колір – значить
Тебе таємну покрива зима.
Я стілька раз дивився в твої очі,
Коли нагору ніс фунікулер.
І в сивий день і в темноті півночі
Стоїш ти, як казковий Гулівер.
Тебе два сонця радують постійно,
Щоранку червоніти поспіша.
В одного сонця – серце всього світу,
У другого – твоя лише душа.
Дивлюсь на тебе, як на дар природи,
Дивлюсь на тебе – чисту і ясну.
Прогноз сьогодні вгледів непогоду.
Вікно на вулицю...
А я твою весну.
1999 р.
