Я малюю життя чорною фарбою
По червоному полі.
Чорне розтікається
струмками сліз
На розпеченій пустелі образ
І залишає випалений слід –
в безодню.
Я малюю життя червоною фарбою
По чорному полі.
Червоне розбризкується
плямами крові
На шорсткому асфальті душі –
То лишається слід від розчавленої
довіри.
Я замальовую все це чорною фарбою
По чорному полі,
Щоб чорне поглинуло все,
що тепер лякає,
Бо біль вже мчить по мене
випаленим слідом,
мов автострадою.
Чи проявиться червоною фарбою
Крізь чорне поле
Розпечена лава жаги жити?
Вона ж бо нічого
не хоче знати про біль,
І випаровує його чорний колір,
як зайвий.
